My school is cool
And it is full
Of many girls and boys,
Who make much noise
But have a choice
To play all time
Or learn a rhyme,
Or read a book,
To sew or cook.
We love school all
And wait for fall
To meet together here,
To teach and study near.

Виховні години


                     Классный час

«Сострадание.
 Право на лучшую жизнь»
                                                                                                             


5 класс

Подготовила:
Сыдир Е.А.




Тема: «Сострадание. Право на лучшую жизнь.»

Цель проведения – Воспитание  уважительного,  гуманного, внимательного  отношения к инвалидам и признания их как полноценных членов общества.
Обогащение словаря учащихся и формирование навыков словообразования:
-  совершенствование грамматического строя речи;
-  развитие умения редактировать текст.
 Развитие высших психических функций -           внимание, восприятие, логическое мышление.


  1. Вступительное слово:
        Сегодня к нам на занятие прилетела Птица, но необычная, а «Птица счастья».
 Она летает по земле и сеет добро, среди людей, которые нуждаются в тепле, доброте, внимании и поддержке. И вот сегодня, она приглашает нас отправиться в одно из таких мест. (звучит релаксационная музыка)
Закройте глаза и представите, что мы взлетаем. Все ваше тело становится невесомым.  Это означает, что мы уже летим…  Летим за «Птицей счастья». И вот мы тихонько опускаемся на землю. Откройте глаза.
- Как вы думаете, в какое место нас перенесла птица «Счастья»? Где необходима наша поддержка, забота и тепло?
 (детский дом, там проживают дети сироты, в дом престарелых )
2. Основная часть
     Правильно вы говорите, всем им необходимо внимание и поддержка со стороны окружающих, но сейчас птица «Счастья» перенесла нас в «Общество инвалидов». Сегодня, 3 декабря – особенный день. 3 декабря Международный день поддержки инвалидов.
  Они так же нуждаются в добром, внимательном отношении. А как вы, понимаете слово инвалид? (звучат ответы детей)
     В энциклопедическом словаре это слово объясняется так (на доске запись, которую читают дети). Инвалид (от латинского слова) – слабый, немощный. Инвалидность - стойкое нарушение (снижение или утрата) общей трудоспособности, в следствие заболевания или травмы.
А как понимаете словосочетание «Общество инвалидов» (группа людей с ограниченными возможностями)
    К сожалению, на нашей планете есть немало людей обделенных физическим здоровьем, т.е. эти люди инвалиды или с рождения или в результате перенесенной болезни или травм. Да действительно, часто это происходит из-за невнимательного отношения к самому себе и близким.
  Баловство в школе, на дороге, дома, неаккуратное обращение с пиротехникой могут привести к различным травмам.
     Прежде чем продолжить разговор  дальше, предлагаю  послушать строки из хорошо знакомой вам песни
(звучит песня «Волшебное стекло» в исполнении  Дианы Гурцкой )
        Кто исполняет эту песню? Чем она отличается от других исполнителей? (ответы детей, эта исполнительница- слепая)
     Таких людей называют «инвалид по зрению» ( на доске   карточка). Внешне, они мало отличаются от нас с вами. Но им живется намного сложнее, чем нам, ведь они не видят окружающие нас предметов, различные ориентиры на дороге  и дома.  
           Прочитайте слово, написанное на доске (дети читают «зрение»)
 -Какой части речи это слово? (существительное).
     Образуйте от этого существительного прилагательное (зрительный)
-А теперь составьте словосочетание (зрительный зал)
- Составьте предложение с этим словосочетанием. (Ребята сидели в зрительном зале)
   Как вы думаете, в зрительный зал могут прийти люди, у которых отсутствует зрение?   (ответы детей)
  Эти люди могут прийти в зрительный зал, но они смогут только слушать, а не смотреть. А как вы думаете, могут ли они работать? ( ответы детей)
    В больших городах есть « Общество слепых», где люди не имея зрения, изготавливают вещи общего потребления (крышки, выключатели,  розетки)  и даже могут читать книги, но специальные для слепых.
   Чтобы прочувствовать на себе, как трудно приходиться жить таким людям, предлагаю выполнить одно задание «Принеси предмет закрытыми глазами»
  Подойдите кто-то один, завяжите глаза. А теперь подойдите к книжному шкафу и возьмите книгу с 3- ей полки. Принеси ее ко мне.
 Что испытывали, при выполнении, этого задания? Хотелось ли вам снять повязку и открыть глаза?
      Для нас всех это обыкновенное упражнение и при желании мы можем открыть глаза. И проделать задание с открытыми глазами. Думаю, что каждый из вас понимает, что инвалиды по зрению себе такого позволить не могут.
         А сейчас, предлагаю вам, прочитать отрывок из произведения (на доске  текст с пропущенными словами ) «Стою и слушаю эти прекрасные звуки природы. На дереве дятел. На болоте - лягушки. Возле цветка шмель.  В траве саранча».
 Прочитай слова для справок жужжит, стучит, стрекочет, квакает.
    К какой части речи они относятся. Вставьте глаголы по смыслу в текст. Прочитайте вслух, что получилось
О чем текст? (о звуках природы).
    Мы с вами можем слышать все эти звуки, а вот люди, которые это сделать не могут, у них нет слуха – их называют инвалиды по слуху (на доске карточка – инвалид по слуху)
    Скажите, что может привести к потере слуха.? Что нужно делать, чтобы этого избежать? (ответы детей)
 Правильно, нужно остерегаться громких звуков, не ходить в мороз без шапки, не ковырять в ушах острыми предметами.
    Люди, которые не слышат, понимают окружающий мир с помощью мимики и жестов. И чтобы почувствовать на себе как это не просто,предлагаю: Встать на ноги повернутся друг к другу, посмотреть в глаза партнеру, взять его за руку так, чтобы он почувствовал ваше доброе отношение к нему.
      Поднимите руку, кто почувствовал доброе отношение к себе. Я рада, что вы сумели передать свои чувства другому.
- А ещё есть люди, у которых нет каких либо конечностей (рук, ног). Люди, у которых нет ног, чаще всего, передвигаются на инвалидных колясках.
-А знаете ли вы, что такие люди участвуют в соревнованиях, танцуют, рисуют?
 Почувствовать на себе как трудно таким людям сделать, то что для нас не составляет труда, поможет одно упражнение. Подойдите ко мне 2 человека. Сейчас, я, одну руку ленточкой привяжу к туловищу. А вы с помощью одной руки попробуйте надеть на себя пиджак.
    Что испытывали? Что хотелось сделать?
3. Подведение итогов
Ребята, надеюсь, что то, о чем мы сегодня говорили, не будет впустую и вы сделаете для себя какие-то выводы. Я хотела бы попросить вас относиться к таким людям с уважением: уступать место в транспорте, помочь перейти скользкую дорогу, помочь донести тяжелую сумку и многое другое. Может быть, тогда от вашей доброты людям с ограниченными физическими возможностями будет легче переносить тяготы и лишения.
Закончить нашу беседу мне хочется такими словами:
Бывает – жизнь поранит и обманет,
Но ты преодолей свою печаль,
Пусть светится окно твое в тумане,
 Назло судьбе ты свет не выключай!
 Ты верь в свою удачу – недотрогу
На твой огонь она придет в свой час,
 Чтобы для счастья проторить дорогу,
 Порой невзгоды посещают нас.
 Снова сердце распахнуто настежь,
 И добра и привета полно…
Мы желаем высокого счастья
Всем кого обходило оно.








http://s007.radikal.ru/i302/1102/c0/e57f6cdaff50.jpg

"Україна – соборна держава"
Мета: виховання в учнів любові до Батьківщини, українського народу, державної мови, Привити обов'язок -  берегти і зміцнювати рідну державу, ніколи не забувати про сумний досвід минулого, з оптимізмом дивитись у майбутнє. поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, виховувати патріотів рідної держави; розвивати пізнавальні інтереси.
Обладнання: хліб, сіль, рушник, калина, карта України, фонограми пісень, присвячені Україні, запис Гімну України, плакати із символікою держави України (герб, гімн, прапор, Конституція).


Хід класної години
Вчитель:
                                               На землі великій є одна країна:
Гарна, неповторна, красна, як калина.
І живуть тут люди добрі, працьовиті.
І скажу, до речі, ще й талановиті.
Землю засівають і пісні співають,
На бандурі грають і вірші складають.
Про ліси і гори, І про синє море,
Про людей і квіти… То скажіть же, діти,
Що це за країна?


У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня.
Аніж земний в чужині рай.
їм красить все їх рідний край
Нема без кореня рослини,
А нас,людей,без Батьківщини.

Вчитель. — Про яку святиню говориться у вірші? (Про Україну).
У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності  наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.
Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність  своїх земель. Ми з вами на нашому заході будемо гортати сторінки життя.

   Любі друзі, наша святкова зустріч присвячена нашій Батьківщині, країні, у який ми живемо.  Україна – це квітучий край з рутою-м’ятою та барвинком. Україна – це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, задушевна лірична пісня та калина біля хати. 

Доброго дня вам! Доброго дня нам!
Доброго дня всій Україні!

Найдорожчих гостей в Україні. завжди зустрічали хлібом – сіллю на вишитому рушнику.
-         Гостей дорогих ми вітаємо щиро, стрічаємо з честю, любов’ю та миром.(Обходимо всіх з хлібом –сіллю)
(«Як у нас на Україні»)

Учень. 1  Є в центрі Європи чудова країна, сягає корінням у сиві часи.
                     І це – незалежна моя Україна!  Тут гори Карпати, степи і ліси.
 Учень2.  Ґрунти чорноземні, джерела цілющі, озера блакитні та клімат м’який
                     Козацька слава повік невмируща та шлях до свободи завжди  нелегкий.
    Учень1 : Батьківщино, Вітчизно, країно моя!
                     Де б в житті я не був, ти завжди біля мене, зі мною.
                    Ти – це сонце барвисте, це – ліс, це поля.
                    Я пишаюсь твоєю красою!
  Учень 2.   Ти -  вишневий садок, біля хати червона калина.
                    Ти – це спів солов’я навесні у гаю, ти це пам’ять віків,
                    Батьківщина моя, Україна!

Вчитель:  Україна... Скільки у цьому слові любові, тепла, ніжності. Україна – це безкраї простори, мальовнича природа, золоті ниви пшениці, ліси, моря, та ріки. Україна – це квітучі сади, стежина до хати, шепіт вітру і шелест дощу, спів птахів і рожева мальва під вікном. Україна – це росяні світанки, зоряне небо. Краса нашого краю вражає, захоплює, чарує. 
Давайте складемо тематичну «павутинку» до слова Батьківщина. І до слова Україна.
Батьківщина – найдорожча, найкраща, наймиліша, найсвітліша, найрідніша
Україна – суверенна, демократична, незалежна, соціальна, правова.

Чарівна і прекрасна наша Україна. А скільки ж в неї міст!

   Вчитель: На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Здавна земля наша була ласим куснем для сусідів. Історія України - це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність та єдність.
 Ідея єдності нашої держави була однією з найзаповітніших мрій українців.
 22 січня 1919 року в Київі було урочисто проголошено Універсал соборності, в якому говорилось про те. що однині воєдино об’єднаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західна та Східна.
Тепер є єдина, незалежна Українська республіка.

Слово соборність включає у себе єдність і згуртованість.

І от 22 січня ми відзначаємо День соборності України. Це надзвичайно важлива дата в історії нашої держави. Тепер Україна – одна з найбільших Європейських держав, її площа – 604 тисячі квадратних кілометрів, на ній проживає понад  110 національностей, і всі є громадянами України, які творять сьогодення своєї країни. Отже складаючи павутинку ми сказали, що  Україна соціальна, незалежна, демократична, правова, суверенна, а тепер додамо – СОБОРНА.

Учень3 :  Соборна Україна нині незалежна, як квітка синьо-жовта розцвіла.
                     І не згубилася людська любов безмежна до України - неньки і її буття,
        Що упродовж віків нам мрію дарувала й снагу іти до вільного життя.
 Учениця 4:  Буває часом сліпну від краси, спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
                      Оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо,
                      Усе, є – дорога, явори усе моє – все зветься Україна!
Учень 5.                                     Не вір у те щастя,  що десь в чужині,
                                                    Хоч і зове, і кличе,
                                                     На світі є Україна одна –
Там журавлі курличуть.
Я україночка від роду,
Землі цієї я краплинка.
  Я – доля рідного народу
Його дитина – українка.

         Вчитель: Батьківщина – це також наша культура.  Варто знати, що ніщо так не єднає людей, як пісня. Українська пісня вливає в наші серця ніжність та любов, проростає в них паростками добра і краси.
(ПІСНЯ)

Ведуча. Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою,  щасливою.
Ведучий:
Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.

Ведуча:
              У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.




Ведучий.. І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України.

Ведуча. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ведучий. Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України.

Ведучий. 27 років ми живемо на вільній землі, працюємо на користь незалежної держави, яка має свій Прапор, свій Герб та Гімн.  Про це мріяв, за це боровся наш нескорений народ.

Ведуча. Повсякчас пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Ведучий. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Ведучий. Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули мільйони наших предків, щоб отримати таку бажану свободу. Часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила. А ще Україна понад усе прагне до миру, спокою.

Ведуча: Сьогодні їй знову приходиться боротися за свою єдність, волю, правду. Наша держава опинилася сам-на-сам зі складними проблемами, які мусить вирішувати не хто інший, як її народ.

Ведучий : Найболючішою проблемою сьогодні залишається питання єдності та неподільності України.

ВедучаЛистопад 2013 – лютий 2014 р. – «Революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».
(Відео)
Ведучий : Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої Держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

Ведучий: Але захист Батьківщини – це не тільки мужність, не тільки відданість, це ще і смерть.
Вшануймо хвилиною мовчання пам'ять героїв Небесної сотні, борців за свободу людей під час революції гідності, героїв, що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність нашої України. Вічна пам'ять героям, Вічна слава!

Хвилина мовчання    (відео)

Ведучий. Наша класна година підійшла до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

Ведуча. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.  Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності.

Українка.  Соборність – це символ.

Українець. Символ боротьби за волю,

Українка.  Соборність – це єднання.

Вчитель: Ми маємо розуміти, що лише в єдності дій та соборності душ  можемо досягти величної мети – побудувати економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.

         Учень 6. Україно, соборна державо,
                           Сонцесяйна колиско моя,
                            Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,
                           Завойована в чесних боях.
                   Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.
                  Ти совість народу, незгасна зоря,
                  Живи й процвітай, Україно моя,
                   Для миру, для щастя, любові й добра

Українець. Пропоную і нам з вами об’єднатися ланцюжком миру, який приведе до Єдиної, Вільної, Незалежної України.

Ведуча. І повіримо в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.
Учень 7 Любіть Україну, як сонце, любіть, 
як вітер, і трави, і води… 
В годину щасливу і в радості мить, 
любіть у годину негоди.


Учень 8   Любіть Україну у сні й наяву, 
вишневу свою Україну, 
Красу її, вічно живу і нову, 
і мову її солов'їну.

Учень 9    Між братніх народів, мов садом рясним, 
сіяє вона над віками… 
Любіть Україну всім серцем своїм 
і всіми своїми ділами.

Учень 10        Для нас вона в світі єдина, одна 
в просторів солодкому чарі… 
Вона у зірках, і у вербах вона, 
і в кожному серця ударі.


Учень 11         Любіть у труді, у коханні, у бою, 
як пісню, що лине зорею…                                                                                            Всім серцем любіть Україну свою — 
і вічні ми будемо з нею!




















Комментариев нет:

Отправить комментарий